- вигулькувати
- —————————————————————————————вигу́лькуватидієслово недоконаного видурозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
вигулькувати — ую, уєш, недок., ви/гулькнути, ну, неш, док., розм. 1) Виринати з води. 2) Раптово, швидко з являтися звідки небудь, з за чогось; показуватися, виглядати … Український тлумачний словник
вигулькнути — див. вигулькувати … Український тлумачний словник
випливати — 1) = випливти, виплисти, виплинути (підійматися із глибини води на її поверхню), спливати, сплис[в]ти, сплинути; виринати, винирнути, виринути, зринати, зринути, випірнати, випірнути, вигулькувати, вигулькнути 2) (про річку, струмок тощо брати… … Словник синонімів української мови